Затримка психічного розвитку у дітей

Затримка психічного розвитку (ЗПР) — це складний нейрокогнітивний розлад, що характеризується відставанням у розвитку психічних функцій дитини. ЗПР займає проміжне положення між нормою та патологією, що робить її діагностику та корекцію особливо важливими для майбутньої дитини.

Ознаки Затримки Психічного Розвитку

Ознаки ЗПР можуть змінюватись в залежності від віку дитини та ступеня затримки. У немовлят та дітей молодшого віку затримка може виявлятися у вигляді затримки у досягненні важливих віх розвитку, таких як повзання, ходьба чи перші слова. У дітей старшого віку ознаки можуть включати труднощі з навчанням, проблеми з мовленням, слабкі навички спілкування та низький рівень соціальної адаптації.

Затримка психічного розвитку може бути викликана безліччю факторів, включаючи генетичні, біологічні та екологічні причини:

• Генетичні фактори — деякі випадки ЗПР можуть бути пов'язані з генетичними порушеннями або спадковими захворюваннями. 
• Біологічні причини — проблеми під час вагітності, такі як інфекції, недоношеність або нестача кисню при народженні можуть впливати на розвиток мозку дитини.
• Екологічні чинники — несприятливі умови у ній, брак стимуляції, погане харчування та відсутність адекватної медичної допомоги можуть сприяти ЗПР.
  
  
  

Основні прояви

ЗПР може виявлятися у різних сферах життя: 

а) Когнітивна сфера:

• проблеми з концентрацією уваги та її стійкістю;
• знижена пам'ять, особливо довільна;
• недостатня сформованість розумових операцій;
• проблеми у освоєнні навичок читання, письма, рахунки. 
  
  

б) Емоційно-вольова сфера: 

• незрілість емоцій;
• слабкість вольових зусиль;
• імпульсивність чи загальмованість;
  
  

в) Поведінкова сфера:

• гіперактивність чи пасивність;
• складнощі у дотриманні правил і норм поведінки.

г) Соціальна сфера:

• складнощі у спілкуванні з однолітками;
• інфантильність у соціальних відносинах.
  
  

Причини виникнення

Причини ЗПР можуть бути різними:

• Біологічні чинники: генетичні аномалії, внутрішньоутробні інфекції, пологові травми, хронічні захворювання на ранньому дитинстві.
• Соціальні чинники: несприятливі умови виховання, педагогічна занедбаність, психічна депривація. 
• Комбіновані фактори: поєднання біологічних та соціальних причин.

Діагностика та Лікування

Діагностика ЗПР потребує комплексного підходу та участі різних фахівців: психологів, неврологів, дефектологів. Використовуються такі методи: Діагностика ЗПР включає всебічну оцінку дитини, що включає медичне обстеження, тестування розвитку та спостереження за поведінкою. Важливо, щоб діагностика проводилася фахівцями, такими як педіатри, неврологи та психологи. спостереження за поведінкою та діяльністю дитини; бесіда з батьками та дитиною; психологічне тестування; нейропсихологічне обстеження; аналіз продуктів діяльності дитини (малюнок, виробів). За своєчасної діагностики та правильно організованої корекційної роботи прогноз при ЗПР, як правило, сприятливий. Багато дітей із ЗПР здатні успішно адаптуватися у суспільстві та подолати відставання у розвитку. Важливо пам'ятати, кожен випадок ЗПР індивідуальний, і підхід до корекції повинен враховувати особливості конкретної дитини. Якщо ви помітили у дитини ознаки, які можуть вказувати на ЗПР, рекомендується звернутися до фахівців для проведення діагностики та розробки індивідуальної програми допомоги. Наші кваліфіковані психологи готові надати професійну допомогу в діагностиці та корекції ЗПР. Запишіться на консультацію, щоб забезпечити дитині найкращі можливості для розвитку та успішного майбутнього.